Анатомо – фізіологічні особливості новонародженої доношеної дитини і догляд за нею.

 

Визначення: Період новонародженості починається від моменту перерізки пуповини (відділення плода від організму матері) до 28 дня життя (4 тижні).

Доношена новонароджена дитина – це дитина, яка народилася між 38 – м та 42 –м тижнями вагітності з довжиною тіла понад 45 см (в середньому 50 – 52 см) і масою понад 2500 г (в середньому 3200 – 3500 г).

Актуальність:

·         Період новонародженості (неонатальний) – один з найважливіших критичних періодів життя людини, протягом якого відбувається адаптація організму дитини до позаутробного життя.

·         Швидкість перетворень різних функціональних систем організму в неонатальний період не має собі рівних на жодному з наступних вікових періодів.

·         Це період завершення фізіологічних процесів адаптації до нових умов зовнішнього середовища.

·         Це період найбільш високої захворюваності та смертності.

·         Більше 2/3 випадків смерті дітей у віці до 1 – го року припадає на період новонародженості.

·         Патологічні процеси періоду новонародженості залишають глибокий слід і впливають на наступні періоди дитячого віку.

Ознаки зрілості доношеної дитини:

·         Голосний крик;

·         Активне смоктання;

·         Добре утримування тепла;

·         Активні, але безладні, атетозоподібні рухи;

·         Підвищений тонус м’язів згиначів;

·         Наявність безумовних рефлексів: ссання, ковтання, долонно – ротового, хапального, повзання, ходьби, спинного хребта;

·         Дія світла сприяє звуженню зіниць, заплющенню очей, відкиданню назад голови;

·         Добре розвинений дотик, слух;

·         Присутня реакція на неприємний смак і запах;

·         Солона, гірка, кисла їжа викликає неспокій, посилене слиновиділення.

Морфологічна зрілість доношеної новонародженої дитини:

·         Виражена закрученість всього ребра верхньої частини вушної раковини;

·         Твердість верхньої частини вушної раковини (оцінюється за допомогою пальпації);

·         Чітко видно грудний сосок, край ареоли піднімається над шкірою;

·         Діаметр грудної залози більший 10 мм (оцінюється за допомогою пальпації великим і вказівним пальцями);

·         Шкіра непрозора (оцінюється під час огляду із застосуванням легкого шкрябання), ледь помітні або зовсім непомітні кровоносні судини;

·         Поперечні та поздовжні складки розташовані по всій стопі (оцінюються під час огляду максимально випрямленої стопи);

·         Волосяний покрив покриває тільки плечі і пахвинні ділянки або повністю відсутній (оцінюється під час огляду спини в положенні “плавця”).

Функціональну зрілість доношеної новонародженої дитини визначають за:

·         Здатністю підтримувати постійну температуру тіла;

·         Наявністю смоктального і ковтального рефлексів;

·         Нормальним м’язовим тонусом;

·         Достатньою руховою активністю;

·         Наявністю емоційних реакцій;

·         Добре вираженими фізіологічними рефлексами;

·         Відсутністю зригування;

·         Відсутністю ціанозу;

·         Відсутністю приступів асфіксії.                                        

Особливості шкіри новонародженої дитини:

·         Гладенька;

·         Еластична;

·         Бархатиста;

·         В перші години після народження бліда, згодом набуває яскраво – червоного кольору;

·         У ділянці плечового поясу, між лопатками може бути вкрита пушковим волоссям;

·         Дещо набрякла;

·         На кінчику і крилах носа, рідше на щоках, чолі, підборідді виявляються білі, в просяне зерно, утворення що виступають над поверхнею шкіри і являють собою закупорені вивідні протоки з сальних залоз (milia); зникають самостійно через 1-2 тижні після народження;

·         У складках шкіри, рідше на всій її поверхні, є сироподібна змазка, в склад якої входять злущені епітеліальні клітини верхнього шару шкіри, холестерин, глікоген. Вона захищає шкіру від механічних подразнень, охолодження, має антибіотичні властивості, містить ретинол;

·         Епідермальний шар тонкий і ніжний;

·         Сполучна тканина розвинута слабо;

Особливості придатків шкіри:

а) волосся:

·         довжина волосся на голові сягає 2 см;

·         сповільнений ріст волосся в перші два роки життя;

·         відсутня серцевина;

б) нігті:

·         сягають дистальних країв останньої фаланги;

·         в перші дні життя настає тимчасова затримка росту нігтів, що проявляється появою на нігтьовій пластинці “фізіологічної” полоски;

в) сальні залози:

·         поширені по всій шкірі, крім долонь і підошв;

·         у новонароджених можуть перероджуватись у кисти (milia) в ділянці носа, на щоках;

г) потові залози:

·         недостатньо розвинені вивідні протоки потових залоз;

·         недосконалість потовиділення;

·         загальна кількість потових залоз така ж як у дорослих, а на одиницю поверхні шкіри – значно більша.

·         найшвидше завершується формування потових залоз на лобі і потилиці.

Підшкірна жирова основа:

·         Відкладається протягом останніх двох місяців внутрішньоутробного розвитку, у доношених здорових новонароджених добре розвинута;

·         Відносно великий вміст бурої жирової тканини, яка забезпечує більш високий рівень теплопродукції і дозволяє підтримувати постійну температуру тіла.

У новонароджених бура жирова тканина знаходиться в аксилярній ямці, між лопатками, в перикарді, біля стравоходу, нирок, наднирників, щитовидної та зобної залоз.

·         Хімічний склад близький до складу жирів жіночого молока: велика кількість твердих (пальмітинової і стеаринової) кислот і менше рідких (олеїнової);

·         Такий хімічний склад забезпечує кращий тургор тканин, схильність до утворення локальних ущільнень, набряку (склерема, склередема новонароджених);

·         В грудній, черевній порожнинах, заочеревинному просторі скупчення жирової клітковини майже відсутні, що пояснює легке зміщення внутрішніх органів.

М’язова система:

·         Розвинена недостатньо;

·         М’язові волокна у 5 разів тонші, ніж у дорослих;

·         М’язові волокна короткі, бліді, мають недостатньо виражену поперечну смугастість;

·         М’язові волокна мають менше скоротливих білків (міозину та актину), більш еластичні, сильніше розтягуються, збільшуються у 2 і більше разів при розтягуванні;

·         Міститься більше води, мало неорганічних речовин і міоглобіну;

·         Виражений гіпертонус м’язів – згиначів (переважання функціональної активності палідарної системи і недорозвиток стріарної).

Кісткова система.

·         Переважання хрящової тканини над кістковою;

·         Кістки містять більшу кількість води, менше мінеральних речовин;

·         Значно еластичніші, м’які, менш ламкі;

·         Травми можуть бути без переломів кісток;

·         Переломи за типом “зеленої гілки” ;

·         Кістки можуть легко деформуватися (дитина з народження повинна спати на твердій поверхні);

·         Кістки черепа рухливі, так як відкриті стрілуватий, вінцевий і ламбдовидний шви;

·         Бічні тім’ячка закриті;

·         Заднє тім’ячко може бути відкритим (у 25 % новонароджених);

·         Переднє (велике) тім’ячко завжди відкрите;

·         Грудна клітка має бочкоподібну форму, ребра прикріплені під прямим кутом;

·         Хребет прямолінійний, не має фізіологічних вигинів;

Нервова система.

·         Головний мозок новонародженого має відносно більші розміри і масу;

·         Мозкові звивини менш виражені, багато з них відсутні;

·         Клітини кори головного мозку мають ембріональний характер будови (мають відносно більше ядро, не мають дендритів);

·         Головний мозок має желатиноподібну консистенцію (містить більше води, менше білків і ліпідів);

·         Відсутня або недостатня міелінізація черепних нервів і нервових клітин;

·         Швидкість проведення збудження по нервах у новонароджених значно знижена;

·         Висока проникливість гематоенцефалічного бар’єру;

·         Рефлекторно – стереотипний та атетозоподібний характер рухів (переважає вплив таламопалідарної системи);

·         Кількість спинномозкової рідини менша, ніж у дітей старшого віку (30 – 60 мл); тиск нижчий (не перевищує 80 мм вод.ст.), при спинномозковій пункції ліквор витікає краплями (до 20 – 40 за 1 хв); незначно ксантохромна або безбарвна; вміст білка становить 0,33 – 0,49 г/л (тому можлива позитивна реакція Панді); знижений рівень цукру (1,7 – 3,9 ммоль/л); в ній відсутні нейтрофіли та еритроцити; в 1 мл спинномозкової рідини може бути 10 – 15 лімфоцитів;

·         Переважає функціональний вплив симпатичної нервової системи.

Органи чуття.

·         Недостатньо розвинуті;

·         До фізіологічних особливостей органу зору належить світлобоязнь (перші три тижні); косоокість (1 – 2 місяці); ністагм, відсутність розширення зіниці при сильних больових подразниках; низька гострота зору (0,02);

·         Орган смаку функціонує уже при народженні, новонароджений розрізняє неприємні смаки;

·         Орган нюху недостатньо розвинений, однак дитина розрізняє різкі запахи;

·         Орган дотику, відчуття достатньо диференційований; подразнення шкіри викликає у дитини загальну реакцію у вигляді рухового неспокою і на больове відчуття дитина реагує як місцево (відштовхує руку) так і загальним неспокоєм; реакція на температурні подразники добре виражена (в теплі діти заспокоюються, при охолодженні - плачуть);

Органи дихання:

·         Альвеоли плода не містять повітря, вони заповнені рідиною, яка продукується легенями;

·         Після народження з першими дихальними рухами легені розправляються і заповнюються повітрям,  частина фетальної рідини виділяється через рот і ніс під час вагінальних пологів, а решта  рідини  поступово розсмоктується, легеневі артерії збільшують свій просвіт, покращується легенева циркуляція;

·         Починає функціонувати мале коло кровообігу;

·         Ніс у новонародженого малий, ходи звужені, хрящі м’які;

·         Слизова оболонка ніжна, добре васкуляризована, дуже вразлива;

·         Додаткові пазухи носа недорозвинуті;

·         Слухова труба коротка і широка, розміщена горизонтально;

·         Горло, гортань, трахея і бронхи відносно вузькі, з м’якими хрящами, слабо розвиненою еластичною тканиною;

·         Грудна клітка діжкоподібна, ребра м’які, податливі, розміщені майже горизонтально, тому мала екскурсія легень;

·         Дихання через рот майже неможливе, так як язик відтісняє надгортанник дозаду.

·         У доношеної новонародженої дитини сурфактант (поверхнево – активна речовина) забезпечує повне розправлення легень.

Механізм першого вдиху:

·         Під час пологів в організмі дитини підвищується вміст вуглекислоти;

·         Одночасно зменшується концентрація кисню;

·         Ці зміни викликають розвиток метаболічного ацидозу;

·         Діють температурні, тактильні та інші зовнішні рефлекторні подразники;

·         Сукупність перерахованих факторів, впливаючи на дихальний центр, збуджують його;

·         Виникає перший вдих, з’являються нерегулярні поодинокі дихальні рухи, згодом налагоджується правильне, ритмічне дихання;

·         Механізм заповнення повітрям легень полягає у виникненні після першого вдиху негативного присисного тиску.

Серцево – судинна система.

·         Після перев’язки пуповини припиняється плацентарний кровообіг;

·         Починає працювати мале коло кровообігу;

·         З легень кров поступає у ліве передсердя;

·         Тиск в лівому передсерді зростає;

·         Закриваються і згодом заростають овальний отвір (у міжпередсердній перетинці) і артеріальна протока (боталова);

·         Кровообіг у новонародженого здійснюється вдвічі швидше, ніж у дорослих;

·         Розміри серця відносно грудної клітки значно більші, ніж у дорослих, розміщення його більш високе;

·         Пульс у перші дні життя складає 140 – 160 ударів за 1 хвилину;

·         Максимальний артеріальний тиск у новонароджених становить 70 – 74 мм рт. ст. (9,3 – 9,9 кПа), мінімальний – 35 – 50 мм рт. ст. (4,7 – 6,7 кПа).

Кров і органи кровотворення:

·         Основним гемопоетичним органом у новонародженого є червоний кістковий мозок усіх кісток;

·         Периферична кров у здорових новонароджених характеризується підвищеною кількістю еритроцитів і гемоглобіну: кількість еритроцитів при народженні становить 5 – 7 · 10 12/л,  рівень гемоглобіну – 180 – 210 г/л;

·         В крові наявна велика кількість фетального гемоглобіну НвF (70 %) (він має велику стійкість до лугів, легко зв’язує кисень, але дуже важко віддає його тканинам), що має велике значення в адаптації організму до нових умов життя;

·         Еритроцити новонародженого мають більш високий вміст гемоглобіну, а тому у них вищий колірний показник (1,1), який вказує на гіперхромію;

·         Для новонароджених дітей характерна наявність у периферичній крові еритроцитів різних розмірів (в межах 3 – 13 мкм) (анізоцитоз);  різної форми (пойкілоцитоз), різного забарвлення (поліхроматофілія), збільшена кількість молодих ядровмісних форм еритроцитів;

·         Середня тривалість життя еритроцита 12 днів (в кінці першого року життя – близько 120 днів);

·         Має місце фізіологічний лейкоцитоз (11 – 33 · 109/л). З переважанням нейтрофілів (60 – 65 %) над лімфоцитами (25 – 30 %); з 2 – го дня життя починає зменшуватись кількість нейтрофілів і збільшуватись кількість лімфоцитів;

·         На 4 – 5-й день життя спостерігається перший перехрест в лейкоцитарній формулі, коли кількість нейтрофілів і лімфоцитів вирівнюється і в середньому дорівнює по 40 – 45 %, надалі кількість нейтрофілів зменшується, а лімфоцитів зростає;

·         Кількість тромбоцитів в периферичній крові в середньому складає 220 · 10 9/л і є досить сталою величиною.

Система травлення:

·         Ротова порожнина у новонароджених відносно мала, має ніжну, добре васкуляризовану слизову оболонку, яка є досить сухою, вразливою, легко травмується;

·         Секреція слини недостатня, її реакція слабокисла, що сприяє інфікуванню ротової порожнини, розвитку молочниці;

·         Стравохід відносно довший, розміщений вище, ніж у дорослих, що забезпечує майже одночасне ковтання і дихання;

·         Шлунок розташований більш горизонтально, форма його змінюється в залежності від наповнення їжею;

·         Анатомічна ємність шлунка новонародженого складає 35 мл, а фізіологічна – 5 –7 мл;

·         М’язи кардіального відділу шлунка розвинені слабше, ніж м’язи воротаря, тому у новонароджених часто спостерігаються відригування і блювання;

·         Недосконала інервація та нервова регуляція шлунка може призвести до явищ пілороспазму;

·         Шлунковий сік у новонароджених характеризується зниженою кислотністю та ферментативною активністю, що зумовлює недостатню захисну функцію, його кількість невелика (складає 1/10 об’єму секреції дорослих);

·         Тонка і товста кишки у новонароджених відносно довші, більш рухливі, добре виражені перистальтика і антиперистальтика, це сприяє виникненню інвагінації;

·         Велика рухливість кишок сприяє зміщенню апендикса, а тому можливе його нетипове розташування;

·         Слизова оболонка кишок має високу проникність для мікроорганізмів і токсинів, вона ніжна, вразлива, добре васкуляризована, має багато лімфатичних вузлів;

·         Печінка у новонародженого є одним з найбільших внутрішніх органів, повнокровна, бідна на сполучну тканину, займає майже половину об’єму черевної порожнини, вона функціонально незріла, тому часто втягується у

      патологічний процес при інтоксикації та інфекції.

      Печінка новонародженого недостатньо продукує фермент глюкуронілтрансферазу, який бере участь у зв’язуванні вільного білірубіну, тому виникає фізіологічна жовтяниця.

Знижена здатність печінки до синтезу протромбіну та інших чинників згортання крові, що зумовлює схильність до геморагічного синдрому.

Низька глікогеносинтезуюча функція печінки.

·         Відразу після народження вміст кишок стерильний, однак через кілька годин до них потрапляє сапрофітна мікрофлора (біфідумбактерії, непатогенна кишкова паличка, тощо), при природньому вигодовуванні переважають біфідум – бактерії, при штучному – кишкові палочки. Зразу після народження під час випорожнень відходить меконій, який є першородним калом і являє собою густу, в’язку масу, темного  кольору (дьогтеподібний), без запаху, пізніше перехідний кал, який згодом стає золотисто – жовтим;

·         Частота випорожнень у новонароджених – до 3 разів за добу. При відсутності меконію у перші дні життя слід запідозрити зарощення (атрезію) прямої кишки або відхідника;

Органи сечовиділення:

·         Нирки порівняно з масою тіла у новонароджених більші, їх можна про-  пальпувати;

·         Мають знижену функціональну активність у першу добу життя, тому спостерігається олігурія (зменшене виділення сечі) або анурія (відсутність виділення сечі);

·         З 3 – 4-го дня кількість сечовипускань збільшується до 20 – 25 разів на добу, за один раз виділяється 10 – 15 мл сечі;

·         Відносна щільність сечі при народженні висока (1008 - 1013), з 5 – 6-го дня знижується (1002 - 1004);

·         Реакція сечі в перші дні життя різко кисла (рН 5,4 – 5,9), згодом стає слабо кислою, а до кінця періоду новонародженості сягає 6,9 – 7,6.

 

Фізіологічні (транзиторні або перехідні) стани новонародженого.

 

Визначення: Зміни в організмі новонароджених дітей, які відображають процеси пристосування до нових умов життя називають перехідними (транзиторними) фізіологічними станами.

Причини виникнення:

·         Перехід до позаутробних умов існування;

·         Зміна барометричного тиску;

·         Зміна вологості;

·         Нестабільна температура;

·         Різні тактильні подразники (маніпуляції медперсоналу, елементи догляду тощо);

·         Мікробне оточення.

Фізіологічна втрата маси:

·         Спостерігається майже у всіх дітей;

·         Виникає у зв’язку з відносним голодуванням у перші години після народження;

·         Втратою води з сечею, калом;

·         В результаті дихання, випаровування через шкіру;

·         Втрата маси починається з 2-го дня життя, сягаючи максимуму на 3 – 4-й день, рідше – на 5-й день;

·         Чим швидше дитину прикладають до грудей, тим менше втрачається і швидше відновлюється її маса.

·         Відновлення маси проходить в кінці першого, на початку другого тижня життя дитини;

·         В середньому втрата маси складає 6 – 9 % від початкової.

·         Зниження початкової маси тіла більше 10 % слід розцінювати як патологічну (захворювання, порушення догляду за дитиною);

·         Якщо маса дитини не відновлюється до кінця третього тижня, такий стан розцінюється як патологія (захворювання, порушення догляду).

Транзиторні зміни шкірних покривів.

Фізіологічна еритема та лущення:

·         Проявляються у (80 - 100 %) дітей;

·         Проста еритема – це реактивне почервоніння шкіри з синюшним відтінком в основі якого лежить: парадоксальна реакція судин шкіри новонародженого на холодове подразнення (різниця температури в порожнині матки і в родзалі) – розширення; ціанотичний відтінок обумовлений кисневим голодуванням в період внутрішньоутробного розвитку;

·         Фізіологічне лущення шкіри – великопластинчасте або висівкоподібне лущення, найбільш виражене на животі і грудях, особливо у переношених новонароджених.

·         Родова пухлина – набряк передлеглої частини м’яких тканин новонародженого.

·         Токсична еритема – дрібні, білого кольору, іноді везикулопапульозні висипання, оточені рожевим вінчиком  (як прояв алергічної реакції на білки молока). 

·         Локалізуються на обличчі, тулубі, кінцівках, волосяній частині голови;

·         Відсутні на долонях, стопах, слизових оболонках;

·         Зустрічається у 25 – 50 % новонароджених;

·         З’являється на 2 – 3-й день життя.

Транзиторна жовтяниця обумовлена:

·         посиленим розпадом еритроцитів (скорочена тривалість життя еритроцитів, виражений неефективний еритропоез);

·         збільшенням утворення білірубіну з нееритроцитарних джерел гема (міоглобін, печінковий цитохром);

·         недосконалістю функції печінки (недостатня продукція глюкуронілтрансферази, глюкуронової кислоти);

·         низькою зв’язуючою здатністю альбумінів сироватки крові, що необхідно для зв’язування і транспортування білірубіну;

·         підвищеним надходженням непрямого білірубіну з кишечника в кров.

·         Спостерігається у 60 – 80 % новонароджених;

·         Виникає на 2 – 3-у добу після народження;

·         Триває в середньому 8 – 12 днів;

·         Відсутні ахолічний стул, інтенсивне забарвлення сечі;

·         Виникає при рівні непрямого (вільного) білірубіну 51 – 60 мкмоль/л;

·         Послідовність появи жовтяниці наступна: спочатку на шкірі обличчя, згодом – на тулубі, кінцівках, кон’юнктивах і слизових оболонках;

·         Стан дитини не порушується, вона активна, добре ссе груди;

·         Відсутні зміни зі сторони внутрішніх органів;

·         Лікування не потребує

Фізіологічна гіпербілірубінемія:

·         Виникає у всіх новонароджених в перші дні життя;

·         При народженні вміст непрямого білірубіну в пуповинній крові становить 26 – 34 мкмоль/л;

·         Практично у всіх новонароджених в перші дні концентрація білірубіну в сироватці крові збільшується з швидкістю 1,7 – 2,6 мкмоль/л за 1 год і на 3 – 4-й день становить в середньому 103 – 137 мкмоль/л;

·         При підвищенні рівня непрямого білірубіну до 250 – 340 мкмоль/л у доношених і до 171 – 200 мкмоль/л у недоношених дітей може виникнути білірубінова інтоксикація (ядерна жовтяниця), коли непрямий білірубін проходить через гематоенцефалічний бар’єр, проникає в сіру речовину мозку.

Транзиторна або скороминуща гаряча – обумовлена недосконалістю процесів теплорегуляції та перегріванням новонародженого при недостатньому введенні йому рідини.

·         Супроводжується підвищенням температури тіла до 39°С, рідше 40°С;

·         З’являється на 3 – 4-й день життя і часто збігається з часом максимальної втрати маси;

·         Триває 3 – 4 год;

·         Супроводжується погіршенням загального стану, неспокоєм, відмовою дитини від грудей, тремором кінцівок і гіперемією шкіри.

Фізіологічна гіпотермія обумовлена:

·         недосконалістю процесів теплорегуляції;

·         більш низькою, ніж температура тіла, температурою оточуючого середовища.

·         При народженні температура тіла дитини становить 38,2 – 38,5°С, відразу ж після народження вона поступово знижується, так як температура навколишнього середовища на 12 – 15°С нижча, протягом 6 – 12 год температура тіла новонародженого знижується на 1,5 - 2°С;

·         Якщо температура тіла дитини зменшується протягом цього часу більше ніж на 2°С, це свідчить про патологію;

·         Протягом наступних 6 год. температура тіла стабілізується, а згодом повільно зростає і до кінця 2 –го дня життя складає 36,6 - 37°С.

·         Монометрія встановлюється з кінця 2 –го початку 3 –го дня життя дитини;

Статевий (гормональний) криз:

·         Виникає в результаті дії гормонів, які надходять до організму дитини від матері в останні тижні вагітності та під час пологів;

·         Спостерігається у 75 % новонароджених;

·         Проявляється:

-          нагрубанням молочних залоз (фізіологічна мастопатія) до розмірів горошини або волоського горіха незалежно від статі дитини, яке виникає на 5 – 7-й день життя; з 2 – 3-го тижня залози починають зменшуватись, а до кінця місяця нагрубання зникає;

-          набряком зовнішніх статевих органів (калитки у хлопчиків, статевих губ у дівчаток);

-          у дівчаток кров’янисто – слизовими виділеннями з статевої щілини, які згодом припиняються.

Сечокислий інфаркт нирок:

·         Виникає в результаті відкладання сечової кислоти у вигляді кристалів у порожнині збиральних трубочок нирок;

·         Спостерігається у 50 – 100 % новонароджених;

·         Виникає на 3 – 4-й день життя;

·         Сеча каламутна, інтенсивно – жовтого або червонувато – цегельного кольору;

·         На пелюшці залишається яскрава червона пляма;

·         Загальний стан дитини не порушений;

·         В загальному аналізі сечі виявляють гіалінові та зернисті циліндри, лейкоцити, епітелій.

                    Транзиторна олігурія

·         Виникає в результаті недостатнього поступлення в організм рідини, особливостями геодинаміки.

·         Спостерігається у всіх здорових новонароджених дітей.

·         Проявляється у перші три дні життя.

·         Добовий об’єм діурезу зменшений до 1/3 від вікової норми (менше 15 – 20 мл/кг на добу).

·         Зникає на 4-у добу життя.

          Транзиторна альбумінурія

·         Виникає в результаті підвищеної проникливості епітелія клубочків, канальців, капілярів у поєднанні з змінами геодинаміки.

·         Кількість білка в сечі зростає до 0,3 г/л.

·         Виникає на першому тижні життя.

·         Зникає до кінця першого тижня життя.

          Транзиторний дисбактеріоз

·         Виникає в результаті заселення стерильного організму новонародженого мікроорганізмами родових шляхів матері, рук медперсоналу, предметів догляду, материнського молока.

·          Виникає у всіх немовлят.

·         На шкірі, слизових оболонках, у кишках осідають непатогенні та умовно патогенні бактерії (стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, різні штами протея та ін.).

 

Фізіологічні методи розродження і догляду за новонародженими.

 

Фізіологічні методи розродження і догляду за новонародженим повинні відповідати наступним вимогам:

·         Підготовка і забезпечення адаптаційних і компенсаторних процесів плода до пологів;

·         Надання адекватної планової і невідкладної допомоги в пологах в залежності від зрілості плода;

·         Контроль за становленням легеневого газообміну і постнатальною адаптацією кровообігу;

·         Підтримання нормальної температури тіла;

·         Запобігання перинатальної інфекції;

·         Забезпечення заселення нормальною материнською мікрофлорою;

·         Послідовна допомога у вигодовуванні, адекватному зрілості дитини, підтримання водно – сольового обміну;

·         Полегшення екскреторних та детоксикаційних функцій;

·         Встановлення психоемоційного контакту між матір’ю і дитиною.

 Завдання первинного огляду новонародженого:

·         Виявлення патології;

·         Реєстрація основних медичних даних, необхідних для наступних спостережень;

·         Ступінь вгодованості (визначається за масою і довжиною тіла, розвитком підшкірної жирової основи, еластичністю шкіри).

Перелік елементів первинного туалету новонародженого у пологовій залі:

·         Відсмоктування вмісту верхніх дихальних шляхів.

·         Тактильна стимуляція за показами.

·         Перев’язка пуповини (накладання затискачів Кохера, шовкової лігатури).

·         Оцінка за шкалою Апгар.

·         Гігієнічна ванна за показами.

·         Обсушування дитини з допомогою сухих теплих стерильних пелюшок (промокаючими рухами).

·         Профілактика гонобленореї.

·         Прикладання до грудей матері.

Особливості догляду за новонародженим у палаті новонароджених:

·         Сумісне перебування в одній кімнаті матері і дитини в післяпологовому відділенні.

·         Щоденний туалет новонародженого.

·         Догляд за пупковим залишком.

·         Термометрія, антропометрія.

·         Сповивання новонародженого.

Вигодовування новонародженої дитини:

З метою відновлення природного вигодовування, а також переконання матерів та медичних працівників у його важливості для нормального розвитку дітей ВООЗ та ЮНІСЕФ сформулювали наступні десять принципів успішного грудного вигодовування, які необхідно втілювати у життя:

1.      Мати чітко сформульовану програму з основними положеннями вимог щодо практики грудного вигодовування немовлят та регулярно доводити її до відома всього медичного персоналу.

2.      Надати медичному персоналу, який має відношення до матері та новонароджених, необхідні навички для введення цієї програми в життя.

3.      Інформувати всіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування.

4.      Допомагати матерям годувати свою дитину протягом перших 30 хв. після пологів. Саме це запускає гормональний механізм утворення молока, запобігає розвитку гіпогалактії.

5.      Навчати та показувати матерям, як треба годувати дитину, а також як зберегти лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені один від одного.

6.      Не давати без медичних показань жодної іншої їжі або напоїв, окрім грудного молока.

7.      Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини в одній палаті. Це дасть змогу підтримати психоемоційний контакт матері і дитини, годувати грудьми за потребою.

8.      Заохочувати годування грудьми на вимогу немовляти, а не за розкладом.

9.      Не давати новонародженим, які знаходяться на грудному годуванні, ніяких заспокійливих засобів та пристроїв, які імітують материнські груди.

10.  Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і направляти до них матерів після виписування з пологового будинку.

·         Перше прикладання до грудей новонародженої дитини при відсутності проти показів слід проводити в пологовій залі, в першу годину після її народження;

·         Вільний режим годування груддю, - це годування на вимогу новонародженого, включаючи нічне годування.

·         Слід пам’ятати: годування дитини на її вимогу є найкращий стимул лактації.

·         Здорова новонароджена дитина, при достатній лактації матері, потребує наступного годування через 2,5 – 3 год, тобто семи – або восьмиразового годування на добу.

·         Тривалість ссання грудей – 15 – 20 хв, рідше 30 хв.

·         Годувати матері слід з обох грудей.

·         Якщо новонароджена дитина наїлася, але в грудній залозі ще залишилося молоко, то мати повинна зцідити його обережно до останньої краплини.

·         Слід пам’ятати: скільки виділиться молока з грудної залози, стільки його до неї прибуде.

·         Контролем достатньої лактації у матері, крім спокійної поведінки дитини, є збільшення маси на 30 – 40 г за добу, а тому дитину слід зважувати не менше 1 разу на добу.

·         Найбільша відповідальність за правильне вигодовування грудних дітей лежить на медичному персоналі акушерського стаціонару.

·         Після виписки матері і дитини з пологового будинку в дитячу поліклініку передається довідка про практичні навички, які набула матір по вигодовуванню своєї дитини, а також про стан її лактації.

·         Науково обґрунтованою є рекомендація про перше прикладання здорової новонародженої дитини до грудей здорової породіллі ще у пологовій залі після пологів.

·         Перше прикладання повинно здійснюватись після профілактики гонобленореї та обробки пуповини з накладанням стерильної пов’язки або затискача.

·         Раннє прикладання дитини до груді є великим стимулом хорошої лактації у жінки.

 

Основні правила, яких повинна дотримуватись мати – годувальниця:

1.      Один раз на добу, краще перед першим годуванням, треба прийняти теплий душ, або вимити груди теплою водою з милом, вдягнути чисту білизну.

2.      Перед кожним годуванням дитини треба ретельно мити руки з милом і щіткою.

3.      Перші 2 – 3 дні після пологів, залежно від стану матері, можна годувати дитину в лежачому положенні: рукою, яка спирається на постіль, мати тримає дитину, а другою підтримує грудь так, щоб вона не закривала носові ходи дитини.

4.      Через 2 – 3 дні після народження дитини її краще годувати сидячи:

·         мати сидить на невисокому кріслі з підлокітниками;

·         нога, яка підтримує тіло дитини, знаходиться на невисокому стільчику;

·         голівка немовляти лежить на материнському передпліччі, а тулуб – на стегні матері;

·         вільною рукою мати підтримує грудь.

·         Треба слідкувати, щоб дитина захопила не тільки сосок, але і навколососкову ділянку, особливо нижню її частину, де знаходиться молочний синус.

5.      Годувати дитину треба з обох грудей досита.

6.      Після кожного годування треба зцідити груди до останньої краплини.

7.      Після зціджування грудей слід обмити сосок та навколососкову ділянку кип’яченою водою і обсушити промокальними рухами стерильною бавовняною серветкою.

8.      Під час годування грудьми не можна розважати дитину або відвертати свою увагу сторонніми справами, розмовляти.

Питний режим.

·         Якщо новонароджена дитина, що знаходиться на природньому годуванні, не потребує пити, то її можна не поїти.

·         Якщо дитина проявляє неспокій при достатній лактації матері через певний час після годування, то це свідчить про спрагу немовляти.

·         Дитині слід давати кип’ячену воду або 5 % розчин глюкози тоді, коли вона хоче пити.

·         Розрахунок необхідної кількості рідини для пиття до 7 – 8-го дня життя можна зробити за наступною формулою: 5 мл

·          m · n, де mмаса тіла новонародженого, n – день життя.

·         З 8 – 10 дня дитина для пиття може отримувати близько 100 мл рідини.

Ця потреба виникає при підвищенні температури оточуючого середовища.

·         Поїти дитину треба з стерильної ложечки.

9.      Ні в якому разі не використовувати будь – які імітатори материнських грудей !

Проблеми медсестри:

1)Догляд за новонародженим у родзалі.

2) Перев’язка пуповини.

3) Профілактика гонобленореї.

4)Зважування  новонародженої  дитини на чашкових терезах.

5) Зважування новонародженої дитини на електронних медичних терезах.

6) Вимірювання росту новонародженої дитини.

7) Вимірювання окружності голівки та грудної клітки новонародженого.

8) Оцінка переднього або великого тім’ячка (fonticulus) у новонародженого.

9) Сповивання новонародженого.

10) Щеплення проти туберкульозу.

 

1)Догляд за новонародженим у родзалі.

Матеріальне забезпечення:

1)      обігрітий стерильний лоток;

2)      тепла стерильна пелюшка;

3)        стерильна гумова груша об’ємом 50 см3;

4)      стерильний одноразовий катетер.

1.      Безпосередньо після народження при наявності чистих навколоплідних вод дитину з низьким ризиком слід покласти горизонтально, нижче рівня плаценти на обігрітий лоток, покритий стерильною пелюшкою.

2.      Не відокремлюючи її від матері, почати заходи, щодо забезпечення першого вдиху:

-          відсмоктати вміст ротоглотки і носоглотки стерильною грушею об’ємом 50 см3 або одноразовим катетером із стерильної упаковки з внутрішнім діаметром 5 мм і більше, приєднаним до відсмоктувача через трійник.

         Відсмоктування продовжувати не більше як 7 – 10 сек., створюючи при цьому розрідження в дихальних шляхах, яке не перевищує 80 – 100 см вод. ст., знаходячись під контролем манометра на відрегульованому приладі для відсмоктування;

Підготовчий етап:

1)      Вимити і просушити руки.

2)      Вдягнути стерильні гумові рукавиці, стерильний гумовий фартух.

Виконання маніпуляції:

-          катетер ввести на глибину, яка дорівнює відстані від перенісся до мочки вуха;

-          недопустиме введення катетера на більшу глибину може спровокувати передчасні перші вдихи при непідготовлених дихальних шляхах;

-          недопустиме  видалення слизу з  ротоглотки марлевими серветками.

3.      Якщо до 30 – 40 сек. після народження дитина не почала дихати, їй проводять комплекс необхідних лікувальних заходів.

4.      В кінці першої і п’ятої хвилини стан дитини оцінити за шкалою Апгар.

5.      Після перших вдихів і регулярного крику дитину старанно обсушити теплою стерильною пелюшкою здійснюючи промокальні рухи, послідовно, обома руками, у напрямку від голови до ступні.

Подразнення рецепторів шкіри викликає:

- посилення крику;

-  гіпервентиляцію легень;

- формування функціональної залишкової ємності    легень.

- узгодження функцій кровообігу і дихання ще до відокремлення дитини від матері.

6.      Через 1 хвилину після народження при наявності голосного крику дитину відокремити від матері.

7.      Відділеного від матері новонародженого щільно завернути у суху стерильну теплу пелюшку.

8.      Загорнену дитину перенести на столик з підігрівом, під джерело променевого тепла для проведення первинного туалету:

1)      перев’язування пуповини;

2)      профілактики гонобленореї;

3)      антропометрії;

4)      паспортизації.

2) Перев’язка пуповини.

Матеріальне забезпечення:

1.      флакон з 96 % етиловим спиртом;

2.      флакон з 5 % розчином перманганату калію, виготовленого аптекою;

3.      стерильні гумові рукавиці;

4.      стерильний гумовий фартух;

5.      стерильні марлеві серветки розміром 10 × 10 см;

6.      стерильний затискач;

7.      стерильні скоби Роговіна;

8.      стерильний скальпель або стерильні ножниці;

9.      стерильні ватні тампони;

10.  стерильна шовкова лігатура або стерильна марлева смужка;

11.  стерильні смужки або марлеві пруги шириною 0,5 см, довжиною 20 см.

Підготовчий етап:

1)      Перед перев’язкою пуповини слід вдруге помити руки, обробити їх стерильним розчином, одягнути стерильні рукавички, стерильний гумовий фартух.

Виконання маніпуляції:

2)      За допомогою стерильної марлевої серветки відтиснути пупковий залишок від основи до периферії і тричі протерти його тампоном з 96 % етиловим спиртом.

3)      Далі на пупковий залишок накласти розкритий затискач з попередньо вкладеними в нього скобами  Роговіна таким чином, щоб край скоб знаходився на відстані 3 мм від краю шкіри пупкового кільця.

4)      Затискач стиснути до повного защеплення,  знову трохи розтулити і зняти.

5)      Стерильним скальпелем або ножницями пуповину відсікти на відстані 5 мм від верхнього краю дужки.

6)      Поверхню зрізу, основу пуповини і шкіру навколо пупкового залишку обробити спиртом і 5 % розчином перманганату калію, виготовленого аптекою.

7)      Якщо краплі розчину перманганату калію потрапили на шкіру дитини, їх слід витерти ватним тампоном, змоченим у спирті.

·         Новонародженим з групи ризику, дітям з товстою пуповиною, а також  дітям, пуповини яких можуть знадобитися для проведення інфузійної або трансінфузійної терапії, скоби на пуповину не накладають.

У цьому випадку перев’язку здійснюють шовковою лігатурою або марлевою стерильною смужкою на відстані 3 – 4 см від пупкового кільця після обробки пуповини по А. І. Чистяковій.

-          При тугому зав’язуванні вузла треба слідкувати за тим, щоб не захопити шкіру біля пупкового кільця.

 

Метод обробки пуповини за А. І. Чистяковою:

             1) Пуповину тричі змастити 96 ° спиртом або 5 % йодною настойкою.

           2) Після цього перев’язати лігатурою на відстані 3 – 4 см від пупкового кільця.

             3) Місце зрізу між лігатурою і затискачем вдруге обробити спиртом і перерізати стерильними ножницями на 1 см вище лігатури.

4)  Місце зрізу обробити 96 ° спиртом, 5 % розчином марганцевокислого                        калію і накласти стерильну пов’язку (серветку, складену вчетверо).

            5) Весь пупковий залишок зі стерильною пов’язкою на зрізі накрити стерильною марлевою косинкою і зав’язати вузлом на межі між пупковим кільцем і пупковим залишком.

           6) Розмір стерильних серветок, які застосовують для цієї пов’язки, дорівнює 10 × 10 см.

       7) Стерильні смужки або марлеві круги для перев’язки пуповини повинні мати ширину 0,5 см, довжину 20 см.

Заключний етап:

           8)  Скинути фартух, рукавиці, помити і просушити руки.

3) Профілактика гонобленореї.

Матеріальне забезпечення:

1)      флакон з свіжо приготовленим 30 % розчином сульфату натрію(1% тетрациклінова мазь за протоколом)

2)      стерильні піпетки

3)      стерильні ватні кульки

4)      спирт

Підготовчий етап:

1.      Ретельно вимити руки двічі з милом, висушити, зігріти.

2.      Оброби кисті рук ватними кульками, змоченими в 96 ° спирті.

3.      Набрати стерильною піпеткою 30 % розчин  сульфацилу натрію.

Виконання маніпуляції.

4.      Лівою рукою з допомогою двох стерильних ватних кульок відкрити око дитини розсунувши повіки.

5.      У розкритий кон’юнктивальний мішок правою рукою випустити з стерильної піпетки одноразово по дві краплини розчину.

6.      Потім  поволі закрити повіки не протираючи і не натискаючи на них.

7.      Викинути використані ватні кульки і піпетку, взяти нові і процедуру повторити з другим оком.

8.      Дівчаткам цей самий розчин закапують у статеву щілину.

Для цього лівою рукою легко розсувають великі статеві губи, а правою  беруть окрему піпетку і 2 – 3 краплини розчину вводять у статеву щілину.

Заключний етап:

9.      Вимити і просушити руки.

·         Повторна профілактика гонобленореї проводиться через дві години після першої.

·         Якщо за тяжкістю стану дитина потрапляє до відділення інтенсивної терапії раніше, ніж мине дві години, то повторну профілактику гонобленореї проводить палатна медична сестра, реєструючи маніпуляцію в історії розвитку новонародженого.

 

                             Антропометрія

4)Зважування  новонародженої  дитини на чашкових терезах.

Загальні дані.

Маса дитини при народженні є одним із критеріїв не тільки фізичного розвитку, але і показником стану здоров’я новонародженого. Новонароджених дітей та немовлят грудного віку зважують на спеціальних чашкових медичних терезах, які складаються з лотка, коромисла, що має дві шкали поділок (верхня – в грамах, нижня – в кілограмах). Точність вимірювання 10 г. З правого боку коромисло має противагу у вигляді шайб. Перед зважуванням терези відрегульовують з допомогою шайб.

Матеріальне забезпечення:

1)      терези чашкові медичні;

2)      пелюшка стерильна тепла;

3)      посуд з дезинфікуючим розчином для знезаражування поверхні (0,5 % розчин хлораміну);

4)      губка.

Підготовчий етап:

1.      Встановити терези на нерухомій поверхні (біля сповивального столика).

2.      Обробити лоткову частину ваги дезинфікуючим розчином.

3.      Помити і просушити руки.

4.      Урівноважити терези, попередньо пересунувши обидві гирі на нульові поділки. Якщо стрілоподібний відросток коромисла піднімається вгору, то противагу (шайби) повернути вправо; якщо вниз – вліво. При врівноваженні терез стріловидний рухомий відросток буде знаходитись на рівні з нерухомо закріпленим відростком на корпусі.

5.      Закрити затвор.

6.      Застелити лоток терез теплою, стерильною, в кілька разів складеною пелюшкою.

7.      Знову закрити затвор терез.

Виконання маніпуляції.

8.      Покласти дитину голівкою та плечима на широку частину лотка, ногами – на вузьку при закритому затворі терез.

9.      Відкрити затвор, пересунути гирю на нижній штанзі до моменту її падіння вниз. Після цього змістити гирю на одну поділку вліво.

10.  Плавно пересувати гирю на верхній штанзі до положення рівноваги.

11.  Результат зважування визначити на шкалі зліва від краю гирі, де є насічка.

12.  Зафіксувати коромисло.

13.  Зняти дитину з терезів.

14.  Обидві гирі встановити на нульові поділки, змістивши їх максимально вліво.

15.  Зважити пелюшки і від початкової маси відняти їх масу.

Заключний етап.

16.  Знезаразити робочу поверхню терезів.

                  17.Вимити і просушити руки.

5) Зважування новонародженої дитини на електронних медичних терезах.

Матеріальне забезпечення:

1.      електронні медичні терези;

2.      стерильна тепла пелюшка;

3.      посуд з дезинфікуючим розчином для знезаражування поверхні;

Підготовчий етап

1.      Встановити терези на нерухомій поверхні.

2.      Включити вилку сіткового електричного проводу в розетку. При цьому на цифровому табло засвітиться рамка. Через 35 – 40 с на табло з’являться цифри (нулі). Залишити терези включеними на 10 хв.

3.      Перевірити роботу терез: з невеликим зусиллям натиснути рукою на центр лотка. При цьому на табло висвітяться покази, які відповідають зусиллю руки. Після відняття руки знову на індикаторі з’являться нулі.

4.      Обробити поверхю терезів дезинфікуючим розчином.

5.      Вимити і просушити руки.

6.      Покласти на платформу терез пелюшку.

При цьому на табло висвітиться її маса. Скинути масу пелюшки у пам’ять терез, натиснувши кнопку “Т” – при цьому на табло знову висвітяться нулі.

Виконання маніпуляції.

7.      Обережно покласти дитину в стерильній пелюшці на платформу спочатку сідничками, а потім плечиками і голівкою. Через деякий час на індикаторі висвітиться показник маси дитини, зліва від значення маси висвітиться цифра “О”, що вказує на закінчення зважування. Через 5 – 6 с можна скинути отриманий результат.

8.      Значення маси фіксуються протягом 35 – 40 с.

9.      Натиснути кнопку “Т” для автоматичного зкиду цифрового значення.

10.  Зняти з терезів пелюшку. При цьому цифровий показник автоматично показує “О”.

11.  Від отриманого результату відняти масу пелюшки, в якій було загорнуте новонароджене немовля.

Заключний етап.

12.  Знезаразити робочу поверхню терезів.

13.  Вимити і просушити руки.

6) Вимірювання росту новонародженої дитини.

Загальні дані: довжина тіла новонародженої дитини вимірюється за допомогою спеціального дерев’яного горизонтального ростоміра, довжиною 80 см і шириною 40 см, з одного боку якого є сантиметрова шкала і рухома горизонтальна планка.

Матеріальне забезпечення:

1)      дерев’яний горизонтальний ростомір;

2)      флакон з 0,5 % розчином хлораміну;

3)      губка;

4)      стерильна пелюшка;

Підготовчий етап.

1.      Покласти горизонтальний ростомір на стіл шкалою до себе.

2.      Обробити ростомір 0,5 % розчином хлораміну за допомогою губки.

3.      Вимити і просушити руки.

4.      Постелити на ростомір стерильну теплу пелюшку.

Виконання маніпуляції.

5.      Обережно покласти дитину на горизонтальну дошку ростоміра так, щоб голівка щільно дотикалася тім’яною ділянкою до нерухомої вертикальної планки, верхній край козелка вуха і нижня повіка знаходились в одній вертикальній площині.

6.      Ноги дитини випрямити легким натискуванням на коліна до дошки ростоміра.

7.      Правою рукою підсунути рухому планку ростоміра до стоп,  зігнутих під прямим кутом до гомілок.

8.      Відмітити відстань між нерухомою та рухомою планками ростоміра по сантиметровій лінійці.

Заключний етап:

9.      Забрати дитину з ростоміра.

10.   Забрати пелюшку.

11.  Знезаразити робочу поверхню ростоміра.

12.  вимити і просушити руки.

7) Вимірювання окружності голівки та грудної клітки новонародженого.

Загальні дані: вимірювання окружностей голівки та грудної клітки проводиться за допомогою стерильної сантиметрової стрічки.

При вимірюванні окружностей голівки та грудної клітки напрям стрічки повинен бути ззаду наперед. У новонароджених окружність грудної клітки визначають у стані спокою.

Матеріальне забезпечення:

1)      стерильна сантиметрова стрічка або стерильна тасьма з медичної клейонки;

2)      мило;

3)      посуд з дезинфікуючим розчином для знезараження стрічки.

Підготовчий етап:

1.      Ретельно помити руки з милом двічі.

2.      Витерти і просушити руки.

3.      Дитину покласти на сповивальний столик горілиць.

Виконання маніпуляції.

4.      Накласти сантиметрову стрічку циркулярно навколо голови, ззаду на рівні потиличного горба, спереду на рівні надбрівних дуг.

5.      Визначити по сантиметровій стрічці окружність голови.

6.      Накласти сантиметрову стрічку циркулярно навкруг грудної клітки ззаду під кутом лопаток, а спереду – на рівні сосків.

7.      визначити по стрічці окружність грудної клітки, натягнувши стрічку і злегка притиснувши м’ягкі тканини.

Заключний етап.

8.      Знезаразити сантиметрову стрічку, промити під проточною водою з милом, просушити.

8) Оцінка переднього або великого тім’ячка (fonticulus) у новонародженого.

         Загальні дані: Велике тім’ячко має форму неправильного ромба. Воно утворене внутрішніми краями лобних і тім’яних кісток. (мал…)

         Для оцінки великого тім’ячка визначають:

·         Його розміри

·         Пульсацію

·         Рівень відносно кісток черепа

·         Стан країв тім’ячка або країв кісток, які обмежують велике тім’ячко

Матеріальне забезпечення:

1)      Сантиметрова стрічка;

2)      Мило;

3)      Посуд з дезинфікуючим розчином для дезинфекції сантиметрової стрічки.

Підготовчий етап:

      1. Вимити двічі милом руки і висушити.

      2. Продезинфікувати сантиметрову стрічку.

Хід виконання:

3.      Пропальпувати 2 і 3 пальцями правої руки велике тім’ячко і знайти його краї.

4.      Відмітити середину протилежних сторін тім’ячка і виміряти відстань між  ними з допомогою сантиметрової стрічки.

У здорових новонароджених дітей вони складають 2,5 – 3 см. (2,5 x 2,5 см або 3,0 x 3,0 см)

5.      Визначити наявність пульсації.

6.      Дослідити рівень великого тім’ячка відносно кісток черепа.

В нормі велике тім’ячко знаходиться на рівні кісток черепа. При зневодненні воно западає, а при підвищеному внутрішньочерепному тиску вибухає.

7.      Визначити стан країв кісток, які обмежують велике тім’ячко.

У здорових новонароджених дітей вони податливі.

Заключний етап.

      8. Знезаразити сантиметрову стрічку, промити під проточною водою з милом і висушити.

 

Паспортизація новонародженого.

Матеріальне забезпечення: три бірочки (чотирикутники, вирізані з стерильної медичної клейонки) з зав’язками.

На кожній з цих бірок повинні бути вписані наступні дані:

1)      присвоєний номер дитини;

2)      дата та точний час народження;

3)      стать новонародженого;

4)      маса і довжина тіла дитини;

5)      прізвище, ім’я, по – батькові матері.

Підготовчий етап:

1.      Вимити ретельно руки і просушити.

2.      Перевірити написи на бірках і їх спів падання.

Виконання маніпуляції.

3.      Взяти бірку і легко, не стискаючи ручки, але так, щоб бірка не сповзала з руки, прив’язати її. Це ж повторити з другою ручкою новонародженого.

4.      Третю бірку, як браслет, прив’язати на руку матері.

Заключний етап.

5.      Вимити і просушити руки.

8)  Прийом дитини у відділення спільного перебування матері і дитини.

Загальні дані:

З пологової зали новонародженого забирає чергова медична сестра відділення новонароджених через 2 години після пологів. Вона звіряє текст браслета на руці матері з аналогічним на браслетках і в історії розвитку новонародженого (прізвище, ім’я, по – батькові матері, маса і стать дитини, дата і час народження, номер історії пологів). Час передачі медичній сестрі дитини характер крику, колір шкіри, стать та стан здоров’я (стан пуповидного залишку, відходження сечі, меконія) відзначаються на першій сторінці історії розвитку новонародженого і завіряються підписами акушерки та медичної сестри відділення новонароджених.

·         У випадку погіршення стану здоров’я дитини її негайно переводять у палату інтенсивної терапії новонароджених.

·         Через дві години після народження, в палаті інтенсивної терапії проводиться вторинна профілактика гонобленореї.

 

Сповивання новонародженого.

          Сповивання захищає новонародженого від переохолодження, забруднення постільної білизни від його випорожнень.

Сповивання здійснюється перед годуванням дитини.

Найбільш фізіологічним є широке сповивання, при якому стегна дитини розводяться в сторони.

            Сповивання дитини в перші дні життя.

Загальні дані: Дітей перших днів життя сповивають з руками. Голівку дитини покривають пелюшкою у вигляді косинки.

Матеріальне забезпечення:

         i.      стерильні пелюшки і розпашонки.

       ii.      клейончастий мішок і бак для використаної білизни.

Підготовчий етап:

1. Відкрити бак для використаної білизни.

2. Вимити руки з милом і просушити.

3. Обробити дезинфікуючим розчином сповивальний матрац.

4. Вдягнути стерильні гумові рукавиці.

5. Перевірити дату стерилізації пелюшок, відкрити стерильний мішок для сповивання.

6. Розстелити на сповивальному столику пелюшки у наступному порядку:

               перша – байкова;

               друга – ситцева, з якої роблять косинку;

               третя – ситцева;

               четверта – марлева.

Замість четвертої пелюшки, яку використовують для виготовлення підгузника, можна застосовувати підгузникиПамперс”, “Ліберо”, “Хаггіс” та ін. 

Основний етап.

7.Вимити, просушити і обробити руки антисептичним розчином.

8.Взяти дитину на руки, підмити її, підсушити сухою стерильною пелюшкою промокальними рухами і поставити дитину на сповивальний  стіл. Мокру пелюшку , брудні пелюшки  викинути у мішок для використаної білизни.

9.Вимити,  просушити і обробити руки антисептичним розчином.

10.На марлеву пелюшку (підгузник) складену у вигляді трикутника, повернутого вершиною до ніг дитини, покласти немовля так, щоб сідниці і поперек знаходились на її поверхні, а вільний кінець (вершину) провести між ногами, лівий кінець завернути направо, а правий  наліво на животі.

11.Верхнім краєм третьої ситцевої пелюшки накрити і зафіксувати праве плече, передню частину тулуба дитини навскіс до лівої під пахвинної ділянки.

Протилежним верхнім краєм пелюшки накрити і зафіксувати ліве плече і передню частину тулуба, нижнім краєм відділити стопи одна від одної.

Вільний залишок пелюшки рихло підвернути знизу і просунути між стопами дитини.

12.Вдягнути косинку, виготовлену з другої пелюшки.

13.Зафіксувати всі попередні шари і косинку виготовлену з другої пелюшки. Нижній вільний край загорнути вгору і обвести навкруг тіла дитини і зафіксувати, підвернути кут пелюшки за її туго натягнутий край.

Заключний етап виконання маніпуляції.

14.Обробити поверхню матраца дезинфікуючим розчином. Вимити і просушити руки.

15.Вкласти дитину в ліжечко.

16.Перенести мішок з брудними пелюшками в кімнату збору і зберігання брудної білизни, знезаразити її. Знезаразити бак для використаної білизни і вкласти в неї чистий прогумований мішок.

Щеплення проти туберкульозу.

Загальні дані

Згідно з наказом МОЗ України № 276 від 31. 10. 2000 р. щеплення проти туберкульозу вакциною БЦЖ проводять здоровим новонародженим дітям з масою тіла при народженні більше 2000 г на третьому дні життя у пологовому будинку.

         Вакцина БЦЖ (Bacillus Calmette - Yuerin) є суспензією живих атенуйованих мікобактерій штаму Mucobacterium boris у ліофілізованій формі.

        Одна ампула вакцини БЦЖ містить 20 доз по 0,05 мг.

Матеріальне забезпечення:

1)      ампула з сухою вакциною БЦЖ;

2)      ампула з розчинником;

3)      шприци туберкулінові (можуть бути інсулінові);

4)      голки для внутрішньо шкірної ін’єкції;

5)      пилка;

6)      пінцет у дезинфікуючому розчині;

7)      стерильні ватні кульки;

8)      світло – захисний конус для вакцини БЦЖ;

9)      спирт етиловий 70 % у флаконі з щільним корком;

10)   лоток для ампул БЦЖ і розчинника на маніпуляційному столику;

11)   лоток для використаного матеріалу;

12)   одноразові гумові рукавиці;

13)   водонепроникний продезинфікований фартух;

14)   дві посудини з 5 % розчином хлораміну для знезаражування використаних шприців і голок;

15)  посуд з 20 % розчином вапна або 5 % розчину хлораміну для знезаражування використаних ампул і ватних шариків з залишками вакцини БЦЖ.

Підготовчий етап.

1.      Старанно вимити 2 рази руки з милом і висушити їх.

2.      Вдягнути рукавиці і фартух.

3.      Обробити дезинфікуючим розчином лоток, маніпуляцій ний столик.

4.      На верхню площадку столика покласти пінцет у посудині з дезинфікуючим розчином, флакон з 70 % спиртом, викласти стерильний матеріал, одноразові шприци і голки, світлозахисний конус, лоток для розкладання привив очного матеріалу, пилку.

5.      На нижній полиці розкласти посуд з дезинфікуючим розчином, пінцет для зняття використаних голок, лоток для використаного матеріалу.

6.      Витягнути з холодильника, знезаразити дезинфікуючим розчином і поставити на лоток холодовий елемент. Накрити холодовий елемент трьохшаровою марлевою серветкою.

7.      Перевірити наявність письмового дозволу на проведення щеплення в історії.

8.      Дістати з холодильника ампулу з вакциною і розчинником, перевірити наявність етикетки, термін придатності, цілісність ампул, зовнішній вигляд препарату і розчинника.

            Розчинник повинен бути прозорим і не мати домішок.

9.      Встановити ампулу з вакциною в ячейку холодового елементу.

10.  Ампулу з вакциною накрити світлозахисним конусом.

11.  Вимити і просушити руки.

12.  Надягнути маску.

Хід виконання маніпуляції.

13.  Взяти стерильним пінцетом дві стерильних ватних кульки, змочених у спирті.

14.  Обробити спиртом шийку ампули з вакциною, надпилити, повторно обробити другою кулькою, ретельно відтиснутий від спирту (спирт ін активує вакцину).

15.  Накрити стерильним марлевим ковпаком надпилений кінець ампули і відкрити її.

Верхівку ампули з марлевим ковпачком вкинути у посуд з 20 % розчином хлорного вапна (на 1 год) або в 5 % розчин хлораміну (експозиція 4 год). Відкриту ампулу вкласти у ячейку холодового елемента. Накрити іншим  марлевим ковпаком і світлозахисним конусом.

16.  Відкрити упаковку шприца (2 мл), зафіксувати голку на канюлі. Набрати в шприц 2 мл розчинника.

17.  Зняти з ампули з сухою вакциною світлозахисний конус і марлевий ковпачок, повільно ввести розчинник, ретельно змиваючи внутрішні стінки ампули. Поступовими рухами поршня вгору і вниз перемішати розчинену вакцину (або легенько збовтуючи до однорідної суміші).

     Якщо голка виступає над зрізом ампули і може бути герметично з’єднана з    туберкуліновим шприцом, її можна залишити в ампулі.

При застосуванні туберкулінового шприца з припаяною до конуса канюлею голку у вакцині не залишають.

18.  Накрити ампулу стерильним марлевим ковпаком і світлозахисним конусом.

19.  Шприц і голку промити у першій посудині з 5 % розчином хлораміну, пінцетом зняти голку, шприц і голку помістити у другу посудину з 5 % розчином хлораміну.

20.  Обробити руки спиртом.

21.  Розмішати вакцину рухами поршня у шприці (мікобактерії адсорбуються на стінках ампули), після цього в туберкуліновий або інсуліновий шприц набрати 0,2 мл вакцини (якщо канюла  голки припаяна – 0,12 мл).

22.  Витіснити з шприца повітря і надлишок вакцини до поділки 0,1 мл.

Для попередження розпилювання живої вакцини надіти на голку разовий ковпачок і видалити вакцину на ватну кульку, щільно прикладену до канюлі голки.

23.  Використану кульку і ковпачок помістити у посуд з 20 % розчином хлорного вапна або 5 % розчином хлораміну. Ампулу з вакциною закрити марлевою серветкою і світлозахисним конусом. Обробити руки спиртом за допомогою ватної кульки, вмоченої в розчині 70 % спирту.

24.  Верхню зовнішню третину плеча лівої руки дитини протерти двома ватними кульками, змоченими у спирті, обхопити цю ділянку плеча, натягнувши шкіру.

         Направити голку туберкулінового шприца зрізом вверх в поверхневий шар шкіри. Переконатись у внутрішньошкірному розташуванні голки і ввести 0,1 мл вакцини.

         На місці  введення утворюється інфільтрат білуватого кольору (“лимонна шкірочка”) діаметром біля 8 мм, який зникає через 15 – 20 хв.

УВАГА ! Місце уколу не можна обробляти спиртом, так як спирт  інактивує вакцину.

Заключний етап.

25.  Промити туберкуліновий шприц і голку в першій посудині з 5 % розчином хлораміну, пінцетом зняти голку, якщо вона знімається, і помістити шприц і голку у другий посуд з 5 % розчином хлораліну.

26.  Використану ампулу від розчинника покласти у лоток для використаного матеріалу. Ампулу з залишками вакцини, помістити у посуд з 20 % розчином хлорного вапна, або 5 % розчином хлораміну.

27.  Вимити і обробити антисептичним розчином руки в рукавицях, зняти рукавиці “вимити і просушити руки”.

28.  Зареєструвати щеплення: в пологовому будинку – в історії розвитку новонародженого (облікова форма №  ), в обмінній карті (облікова форма №  ).

Вказати дату проведення вакцинації, дозу, номер серії препарату, інститут – виробник.

29.  При виписуванні дитини з пологового будинку батьків або родичів дитини попереджають про місцеву специфічну реакцію, яка з’являється на місці щеплення через 4 – 6 тижнів після вакцинації у вигляді наступних стадій: червона пляма, папула, везикула (пустула), виразка (або без неї). Ці зміни поступово зникають через 3 – 4 місяці, а на їх місці залишається невеликий рубчик (до 10 мм у діаметрі).

Вважається, що розвиток типового інфільтрату та утворення рубчика в місці введення вакцини свідчить про наявність ефекту від щеплення.

 

 

 

                      Контрольні питання

1.      Визначення періоду новонародженості.

2.      Визначення доношеної новонародженої дитини.

3.      Значення періоду новонародженості.

4.      Ознаки зрілості доношеної дитини.

5.      Ознаки морфологічної зрілості новонародженого.

6.      Ознаки функціональної зрілості новонародженого.

7.      Особливості шкіри та її придатків у новонародженої дитини.

8.      Особливості підшкірної жирової основи у новонародженої дитини.

9.      Особливості м’язової системи у новонародженої дитини.

10.  Особливості кісткової системи у новонародженої дитини.

11.  Особливості нервової системи у новонародженої дитини.

12.  Особливості органів чуття у новонародженої дитини.

13.  Особливості органів дихання у новонародженої дитини.

14.  Механізм першого вдиху.

15.  Особливості серцево – судинної системи у новонародженої дитини.

16.  кров і органи кровотворення новонародженого.

17.  Особливості системи травлення у новонароджених.

18.  Особливості органів сечовиділення у новонародженої дитини.

19.  Транзиторні стани новонародженого – визначення.

20.  Дати пояснення фізіологічної втрати маси.

21.  Дати пояснення транзиторним змінам шкірних покривів.

22.  Дати пояснення транзиторній жовтяниці.

23.  Дати пояснення транзиторній гіпербілірубінемії.

24.  Дати пояснення транзиторній гарячці.

25.  Дати пояснення фізіологічній гіпотермії.

26.  Дати пояснення статевому (гормональному) кризу.

27.  Дати пояснення сечокислому інфаркту нирок.

28.  Дати пояснення транзиторній олігурії.

29.  Дати пояснення транзиторній альбумінурії.

30.  Дати пояснення транзиторному дисбактеріозу.

31.  Завдання первинного огляду новонародженого.

32.  Перелік елементів первинного туалету новонародженого у пологовій залі.

33.  Особливості догляду за новонародженим у палаті новонароджених.

34.  Особливості вигодовування новонародженої дитини.

35.  Вимоги до фізіологічних методів розродження і догляду за новонародженим.

36.  10 кроків до успішного грудного вигодовування.

37.  Основні правила, яких повинна дотримуватися мати – годувальниця.

38.  Питний режим новонародженої дитини.

39.  Особливості догляду за новонародженим у род залі.

40.  Техніка проведення перев’язки пуповини.

41.  Перев’язка пуповини за методом Чистякової.

42.  Правила прийому дитини у відділення спільного перебування матері і дитини.

43.  Техніка зважування новонародженого на рамкових терезах.

44.  Техніка зважування дитини на електронних терезах.

45.  Алгоритм вимірювання довжини тіла новонародженого.

46.  Вимірювання окружності грудної клітки.

47.  Вимірювання окружності голівки.

48.  Паспортизація новонародженого.

49.  Техніка сповивання новонародженого.

 

                        Тестові питання

1. Який термін гестації у доношеної новонародженої дитини ?

                    32 – 34 тижні

                    34 – 36 тижнів

                    38 – 42 тижні

                    36 – 38 тижні

                    40 – 42 тижні

2. З якою середньою довжиною тіла народжуються здорові доношені діти ?

                     44 – 46 см

                     46 – 48 см

                     50 – 52 см

                     52 – 54 см

                     48 – 50 см

3. З якою середньою масою тіла народжуються здорові доношені діти ?

                     2500 – 2700 г

                     2700 – 2900 г

                     3200 – 3500 г

                     3500 – 3800 г

                     2900 – 3200 г

4. Яка тривалість періоду новонародженості ?

                18 день життя

                25 днів життя

                28 днів життя

                32 дні життя

                30 днів життя

5. Який з перерахованих рефлексів не характерний для періоду новонародженості ?

                 Рефлекс Моро

                 Рефлекс Бабінського

                 Бабкіна

                 Ландау

                 Керніга

6.Який стан м’язів характерний для новонародженої дитини ?

                   Атонія

                   Гіпотонія

                         Гіпертонія

                         Дистонія

                         Гіпотонія в згиначах гіпертонія в розгиначах

7.Що таке лануго ?

                   Пупкове волосся

                   Першородна змазка

                   Закупорені сальні протоки

                   Закупорені потові протоки

                   Злущений епідерміс

8.На яких ділянках шкіри відсутні сальні залози у новонародженого ?

                   На щоках і носі

                   На волосяній частині голови

                   На долонях і підошвах

                   На плечовому поясі

                   На животі

9.На яких ділянках шкіри у новонароджених найшвидше завершується формування потових залоз ?

                         На спині

                         На животі

                         На кінцівках

                         На лобі та потилиці

                         На плечовому поясі

 

10.На якому місяці внутрішньоутробного розвитку проходить відкладання підшкірної жирової основи ?

                     На 4 – 5-у

                     На 6 –7 –у

                     На 7 – 8 –у

                     На 8 – 9 –у

                     На 9 – 10 - у

11.  Наявність якої тканини дозволяє підтримувати постійну температуру тіла у новонароджених дітей ?

                       Бурої жирової

                       Сполучної

                       Ембріональної

                       Хрящової

                       М'язової

12.  Які з перерахованих захворювань підшкірної жирової основи характерні для періоду новонародженості ?

                         Набряк Квінке

                         Склередема

                         Анасарка

                         Адіпонекроз

                         Запалення

13.  Які особливості переломів кісток у новонароджених ?

                         За типом “зеленої гілки”

                         Зі зміщенням

                         За типом “сухої гілки”

                         З утворенням осколків

                         Від деформації та кручення

14.  Чому у новонароджених дітей атетозоподібний характер рухів ?

                           Переважає вплив таламічної системи

                           Переважає вплив таламопалідарної системи

                           Переважає вплив ретикулярної формації

                           Переважає вплив палідарної системи.

                           Переважає вплив вегетативної нервової системи

15.Яка середня кількість спинно – мозкової рідини у новонароджених дітей ?

                           15 – 30 мл

                           30 – 60 мл

                           70 – 80 мл

                           90 – 100 мл

                           100 – 110 мл

 

16. Яка швидкість витікання ліквору при спинно – мозковій пункції новонародженої дитини з відсутністю ураження нервової системи ?

                           Струменем

                            10 – 15 крапель за 1 хв

                            60 – 80 крапель за 1 хв

                            20 – 40 крапель за 1 хв

                            100 – 120 крапель за 1 хв

 

17. Яка кількість клітин може бути в 1 мл ліквора здорової новонародженої дитини ?

 

                            3 – 5 клітин

                            6 – 9 клітин

                            10 – 15 клітин

                             16 – 20 клітин

                             20 – 25 клітин

18. Які клітини знаходять у лікворі здорової новонародженої дитини ?

                лімфоцити

                моноцити

                нейрофіли

                паличкоядерні

                сегментоядерні

19. Який із перерахованих фізіологічних станів органу зору не характерний для новонароджених дітей в перші три тижні життя ?

                                 ністагм

                                 косоокість

                                 світлобоязнь

                                 гострота зору 0,5

                                 астигматизм

20. Яка форма грудної клітки характерна для новонародженої дитини ?

                                діжкоподібна

                                циліндрична

                                конусоподібна

                                плоска

                                рахітична

21. Яке тім’ячко відкрите у всіх здорових новонароджених дітей ?

                                велике 

                                мале

                                бокові

                                заднє

                                велике та мале

22. За рахунок якої речовини проходить повне розправлення легень у доношеної новонародженої дитини ?

                                муцину

                                ексудату

                                сурфактанту

                                трансудату

                                гістаміну

23. який з перерахованих факторів не бере участі у механізмі першого вдиху ?

                                підвищення вмісту вуглекислоти

                                зменшення концентрації кисню

                                підвищення концентрації кисню

                                метаболічний ацидоз

                                метаболічний алкалоз

24. який пульс у новонародженої дитини у перші дні життя ?

                               80 – 100 ударів за 1 хв

                               100 – 120 ударів за 1 хв

                               120 – 140 ударів за 1 хв

                               140 – 160 ударів за 1 хв

                               160 -180 ударів за 1 хв

25. З яким максимальним (систолічним) артеріальним тиском народжується здорова доношена дитина ?

                               64 – 70 мм рт. ст.

                               70 – 74 мм рт. ст.

                               74 – 78 мм рт. ст.

                               78 – 82 мм рт. ст.

                               82 – 86 мм рт. ст..

26. З яким мінімальним (діастолічним) артеріальним тиском народжується здорова доношена дитина ?

                               20 – 35 мм рт. ст.

                               55 – 65 мм рт. ст.

                               35 – 50 мм рт. ст.

                               65 – 70 мм рт. ст.

                               70 – 80 мм рт. ст.

 

27. Яка середня кількість еритроцитів у здорової новонародженої дитини в периферичній крові ?

                           3 – 4 · 10 12/л

                           4 – 5 · 10 12/л

                           8 – 10 · 10 12/л

                           5 – 7 · 10 12/л

                         10 - 12· 10¹²/л

 28. Яка середня кількість гемоглобіну в периферичній крові здорової новонародженої дитини ?

                           110 – 140 г/л

                           140 – 160 г/л

                           160 – 180 г\л

                           180 – 210 г/л

                          220 – 240 г/л

 29. Яка з перерахованих властивостей характерна для фетального гемоглобіну ?

                              легко зв’язує кисень

                              легко віддає кисень

                              легко зв’язує вуглекислий газ

                              важко віддає вуглекислий газ

                              важко віддає кисень

30. Який колірний показник у здорових новонароджених дітей ?

                            0,9

                            1,0

                            1,1

                            1,2

                            1,3

31. Що таке анізоцитоз ?

                            різна форма еритроцитів

                            різні розміри еритроцитів

                            різне забарвлення еритроцитів

                            різний вік еритроцитів

                            різний вміст гемоглобіну в еритроцитах

32. Що таке пойкілоцитоз ?

                              різна форма еритроцитів

                              різні розміри еритроцитів

                              різне забарвлення еритроцитів

                              різний вік еритроцитів

                              різний вміст гемоглобіну в еритроцитах

 

33. Яка середня тривалість життя еритроцитів у здорової новонародженої дитини ?

                             8 днів

                            12 днів

                             24 дні

                             120 днів

                             50 днів

34. На якому дні життя спостерігається перший перехрест в лейкоцитарній формулі здорової новонародженої дитини ?

                             на 2 – 3-й

                             на 3 – 4-й

                             на 4 – 5-й

                             на 5 – 6-й

                             на 6 -7 день

35. Яка кількість тромбоцитів в периферичній крові характерна для новонароджених дітей?

                            160 · 10 9/л

                            180 · 10 9/л

                            200 · 10 9/л

                            220 · 10 9/л

                          240 · 10 9/л

 

 

36. Яка анатомічна місткість шлунка у здорової новонародженої дитини в перший день життя ?

                                 20 мл

                                 35 мл

                                 40 мл

                                 50 мл

                                 55 мл

37. Яка фізіологічна місткість шлунка у новонародженої дитини в перший день життя ?

                                 3 – 5 мл

                                 5 – 7 мл

                                 7 – 10 мл

                                 10 – 12 мл

                                 12 – 14 мл

38. Яка флора характерна для вмісту кишківника новонародженої дитини ?

                                 біфідум – флора

                                  кишкова паличка

                                  стрето – і стафілококи

                                  протей

                                  мікоплазма і клебсієла

39. Яка частота сечовипускань у здорової новонародженої дитини на 7 –й день життя ?

                                 5 – 6 разів на добу

                                 7 – 10 разів на добу

                                 12 – 15 разів на добу

                                 20 – 25 разів на добу 

                                 15 – 20 разів на добу

40. Яка кількість сечі виділяється в середньому за одне сечовипускання у новонародженої дитини на 10 –й день життя ?

                                 5 – 7 мл

                                 8 – 10 мл

                                10 – 15 мл

                                 15 – 20 мл 

                                 20 – 25 мл

41. При яких значеннях непрямого білірубіну в периферичній крові доношеної новонародженої дитини може виникнути білірубінова інтоксикація ?

                                 170 – 200 мкмоль

                                 210 – 240 мкмоль

                                 250 – 340 мкмоль

                                 350 – 400 мкмоль

                                 400 – 440 мкмоль

42. Коли встановлюється фонометрія у доношеної новонародженої дитини ?

                                 з кінця 2 –го на початку 3 –го дня життя

                                 з кінця 1 –го на початку 2 –го дня життя

                                 з кінця 3 –го на початку 4 –го дня життя

                                 з 5 –го дня життя

                                 з кінця 5 –го на початку 7 –го дня життя