ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ»

 

 

ПРОГРАМА

вступних випробувань з хімії

для абітурієнтів, що вступають на основі повної загальної середньої освіти

(11 класів)

 

 

Упорядник: С.Б. Петрушка – Голова циклової комісії хіміко-фармацевтичних дисциплін

 

 

Програму вступних випробувань з хімії для вступників до ПВНЗ «Медичний коледж» на основі повної загальної середньої освіти складено відповідно до вимог програми з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів затвердженої Міністерством освіти та науки України.

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступних випробувань з хімії призначена для оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів при вступі до приватного вищого навчального закладу «медичний коледж», які вступають до навчального закладу на основі повної загальної середньої освіти.

Завдання цього курсу полягає в тім, щоб забезпечити поглиблену підготовку абітурієнтів, які бажають у майбутньому набути спеціальність, пов’язану з використанням хімічних знань.

Реалізація цієї загальної мети у практиці навчання хімії як профільного предмета конкретизується в таких завданнях:

·     формувати загальнопредметні компетентності на основі засвоєння поглиблених і розширених знань про закони і теорії хімії, найважливіші поняття і факти, мову хімічної науки, доступні узагальнення світоглядного характеру;

·     розвивати ключові компетентності: вміння спостерігати і пояснювати хімічні явища, що відбуваються в лабораторії, на виробництві та у повсякденному житті; уміння порівнювати, виокремлювати суттєве, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, доказово і зв’язно викладати вивчений матеріал, самостійно здобувати знання і застосовувати їх;

·     формувати спеціальні компетентності: уміння поводитися з речовинами, виконувати хімічні досліди, тобто експериментально-практичні вміння, необхідні для праці за хімічними спеціальностями;

·     висвітлювати творчу функцію хімічної науки, її роль у розв’язанні таких глобальних проблем людства, як сировинна, енергетична, екологічна та проблема створення нових матеріалів;

·     показувати гуманістичну спрямованість хімії, її роль у житті людини;

·     розвиток особистості абітурієнта, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти;

● формування наукового світогляду абітурієнта на основі засвоєння системи  знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії;

● формування життєвої і соціальної компетентностей абітурієнта, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві;

·     розкриття ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту людини.

·     сприяти розвитку гуманістичних рис особистості, творчих задатків, вихованню екологічної культури.

Зміст програми концентрується навколо трьох блоків знань: про речовину, хімічну реакцію та хіміко-технологічні процеси. Теоретичною основою зазначених блоків є відповідні системи знань. Логіка розвитку змісту блоків визначена в цілому діалектикою їхнього розвитку в науці, а також врахуванням особливостей формування відповідних знань.

Структура навчальної програми.   Зміст програми поділяється на розділи, що присвячені хімії елементів, органічній хімії та узагальненню знань щодо  соціальної ролі і значення хімії.

Зміст програми з дисципліни “Хімія” розподіляється таким чином:

Розділи:

І - “Основні хімічні поняття

II - “Основні класи неорганічних сполук

III - “Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Будова атома

IV - “ Хімічний зв’язок. Будова речовини”

V - “Розчини

VI - “Електролітична дисоціація

VII - “Окисно-відновні та електрохімічні процеси”

VІІІ - “Хімічні реакції та закономірності їх перебігу

ІХ - “ Найважливіші органічні сполуки”

X – «Неметалічні елементи та їхні сполуки»

XI – «Металічні елементи та їх сполуки»

XII – «Теорія будови органічних сполук»

XIII – «Вуглеводні»

XIV – «Оксигеновмісні сполуки»

XV – «Нітрогеновмісні сполуки»

XVІ – «Хімія в житті суспільства»

Відповідно до кожного розділу та теми абітурієнт має знати, а отже, називати, наводити приклади, пояснювати, обґрунтовувати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо.

Реалізація чинної програми вимагає від викладача організації пізнавальної діяльності абітурієнтів при вступі до навчального закладу, націлює на розвиток розумових здібностей, формування емоційно-ціннісного ставлення до природи.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів з хімії

При  оцінювання рівня навчальних досягнень  з хімії враховується:

- рівень засвоєння теоретичних знань;

- оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

- сформованість експериментальних умінь, необхідних  для виконання хімічних дослідів, передбачених програмою;

- здатність абітурієнтів застосовувати набуті знання на практиці;

- уміння розв’язувати розрахункові задачі.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати  знання  у нових ситуаціях виокремлено  рівні навчальних досягнень абітурієнтів, що  оцінюються за 12-бальною шкалою.

Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень абітурієнтів є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відбиваються загальнопредметні компетентності, набуті абітурієнтами в процесі  навчання хімії.

Всі види оцінювання навчальних досягнень здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

 

Рівні навчальних досягнень абітурієнтів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів

I. Початковий

1

Абітурієнт розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні); знає правила безпеки під час проведення практичних робіт

2

Абітурієнт описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками; знає призначення лабораторного обладнання.

3

Абітурієнт має фрагментарні  уявлення з предмета вивчення і може відтворити окремі його частини; під керівництвом викладача виконує найпростіші хімічні досліди

II. Середній

4

Абітурієнт знає окремі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ; складає прості прилади для проведення дослідів і виконує їх під керівництвом викладача; складає з допомогою викладача скорочену умову задачі

5

Абітурієнт з допомогою викладача відтворює окремі частини начального матеріалу, дає визначення основних  понять; самостійно виконує деякі хімічні досліди, описує хід їх виконання, дотримується порядку на робочому місці; самостійно складає і записує скорочену умову задачі

6

Абітурієнт відтворює навчальний матеріал з допомогою викладача; описує окремі спостереження за перебігом хімічних дослідів; робить обчислення за готовою формулою

III. Достатній

7

Абітурієнт самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, з допомогою викладача порівнює хімічні об’єкти, описує спостереження за перебігом хімічних дослідів; наводить рівняння реакцій за умовою задачі

8

Абітурієнт самостійно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, порівнює і класифікує хімічні об’єкти; самостійно виконує всі хімічні досліди згідно з інструкцією; робить обчислення за рівнянням реакції

9

Абітурієнт виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього; робить окремі висновки з хімічних дослідів; з допомогою викладача розв’язує задачі

IV. Високий

10

Абітурієнт володіє навчальним матеріалом і застосовує знання у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, узагальнювати й систематизувати надану інформацію, робити висновки; робить  висновки з практичної роботи; самостійно наводить і використовує необхідні формули для розв’язування задач

11

Абітурієнт володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами;  самостійно знаходить і використовує інформацію згідно з поставленим завданням; виконує хімічний експеримент, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; самостійно розв’язує задачі, формулює відповіді

12

Абітурієнт має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі у проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями; розв’язує експериментальні задачі за власним планом; самостійно аналізує та розв’язує задачі раціональним способом

 

теми, що виносяться на іспит з хімії для студентів, що вступають на основі повної загальної середньої освіти

 

     Основні хімічні поняття. Розрахунки в хімії


Хімія – наука про речовини та їх перетворення. Структурні частинки речовини: молекули, атоми, йони. Хімічні елементи, їх назви і символи. Атоми як форма існування хімічних елементів. Поняття про будову атома: ядро, електрони. Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса. Прості та складні речовини. Валентність елементів та хімічні формули. Відносна молекулярна маса. Фізичні та хімічні явища. Маса і кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро. Молярна маса. Молярний об
'єм газів. Відносна густина газів. Обчислення за формулами, пов’язані з використанням кількості речовини. Виведення найпростіших формул за даними кількісного аналізу. Поняття про масову частку елемента в складній речовині. Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння. Обчислення за хімічними формулами.

     Основні класи неорганічних сполук

     Оксиди, їхній склад, назви, класифікація, визначення, поширення в природі. Вода як найважливіший природний оксид, її значення в природі, побуті, суспільному виробництві. Фізичні властивості води. Колообіг води в природі. Охорона природних водойм від забруднення. Очищення питної води на водоочисних станціях. Добування дистильованої води. Хімічні властивості води: взаємодія з металами, оксидами металів і неметалів, термічний розклад води, її каталітична здатність.

     Кислоти, їх склад, назви, класифікація, визначення. Кислотні залишки. Фізичні властивості кислот. Поширення в природі. Хімічні властивості кислот: зміна забарвлення індикаторів, взаємодія з металами, оксидами й гідроксидами металів, солями. Реакція обміну, реакція нейтралізації. Поняття про витискувальний ряд металів. Заходи   безпеки під час роботи з кислотами. Хлоридна кислота: добування, властивості, застосування.

     Основи, їх склад, назви, класифікація, визначення. Фізичні властивості основ. Поняття про луги. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Хімічні властивості основ: зміна забарвлення індикаторів. Взаємодія з кислотами, реакція нейтралізації як вид реакції обміну. Взаємодія лугів з оксидами неметалів. Розклад нерозчинних основ при нагріванні.

Поняття про амфотерні оксиди і гідроксиди.

     Солі, їх склад, назви, класифікація, визначення. Поширення солей в природі, їх практичне значення. Фізичні властивості. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Поняття про кислі солі.Поняття про кристалогідрати.

Добування оксидів, кислот, основ, солей.

     Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Будова атома

Історичні відомості про способи класифікації хімічних елементів. Поняття про природні групи елементів – лужні метали, галогени. Періодична система Д.І.Менделєєва. Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (коротка форма). Будова атома. Поняття про радіоактивність. Модель атома Е.Резерфорда. Фізичний зміст періодичного закону. Атомний номер елемента – заряд ядра його атома. Сучасне формулювання періодичного закону. Склад атомних ядер. Поняття про нуклонне число і нукліди. Ізотопи стабільні та радіоактивні. Радіоактивний розпад хімічних елементів. Ядерні реакції і період напіврозпаду. Шкідлива дія радіоактивного випромінювання (радіації). Рух електронів у атомі. Поняття про орбіталь, форми орбіталей. Будова електронної оболонки атома. Взаємодія електронів із ядром. Енергетичні рівні й підрівні, послідовність їх заповнення електронами. Принцип мінімальної енергії. Правило Клечковського, принцип Паулі, правило Хунда. Періодична система хімічних елементів й електронні структури атомів. Напівдовга форма періодичної системи.    Залежність властивостей елементів від періодичної зміни електронних структур атомів. Поняття про радіус атома, енергію йонізації, спорідненість до електрона, електронегативність. Характеристика елемента за місцем у періодичній системі та будовою атома. Значення періодичного закону як закону про єдність і взаємозв’язок хімічних елементів для наукового розуміння природи та розвитку науки. Життя і діяльність Д.І.Менделєєва.

     Хімічний зв’язок. Будова речовини

     Взаємодія атомів. Сутність хімічного зв’язку. Утворення ковалентного зв’язку. Електронні та структурні формули речовин. Довжина, полярність, напрямленість ковалентного зв’язку. Полярний і неполярний ковалентні зв’язки. Йонний зв’язок. Кристалічні ґратки – молекулярні, атомні, йонні. Залежність деяких фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток. Валентність атомів елементів, пояснення її на основі електронних структур атомів і утворення хімічних зв’язків.

     Розчини

Поняття про розчин. Значення розчинів у природі, в житті та практичній діяльності людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчинення – фізико-хімічний процес. Явища, що відбуваються в процесі розчинення речовин: подрібнення, дифузія, гідратація, теплові явища. Розчинність речовин у воді. Вода як полярний розчинник. Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок. Залежність розчинності від різних факторів. Розчини насичені, ненасичені, пересичені, концентровані й розбавлені. Коефіцієнт розчинності. Криві розчинності. Кількісний склад розчинів. Масова частка розчиненої речовини. Молярна концентрація розчиненої речовини. Поняття про еквівалент та молярну концентрацію еквівалентів речовини. Обчислення, пов’язані зі складом розчинів. Густина розчинів. Залежність між густиною розчину та його складом (масовою часткою або концентрацією розчиненої речовини).      Електролітична дисоціація

Електролітична дисоціація кислот, лугів, солей. Електроліти і неелектроліти. Механізм дисоціації речовин з йонним і полярним ковалентними зв’язками. Поняття про ступінчасту дисоціацію. Ступінь дисоціації. Сильні й слабкі електроліти. Дисоціація електролітів у водних розчинах. Хімічні властивості кислот, основ, амфотерних гідроксидів, солей у світлі уявлень про електролітичну дисоціацію та окисно-відновні процеси. Реакції обміну між розчинами електролітів. Йонні рівняння. Дисоціація води. Поняття про водневий показник – рН реакції середовища. Гідроліз солей.

     Окисно-відновні та електрохімічні процеси

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення атома елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення атомів елементів. Процеси окиснення і відновлення, відновники та окисники. Окисно-відновні реакції. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій за методом електронного балансу. Роль окисно-відновних процесів. Електрохімічні процеси. Закони Фарадея. Поняття про електродний потенціал. Гальванічний елемент, його робота. Електроліз, послідовність електродних процесів, застосування електролізу.

     Хімічні реакції та закономірності їх перебігу

Узагальнення знань про основні типи хімічних реакцій. Окисно-відновні реакції. Найважливіші окисники і відновники. Поняття про енергетику хімічних реакцій. Закон збереження енергії, його значення для хімічних процесів. Перетворення енергії під час хімічних реакцій. Внутрішня енергія і тепловий ефект, поняття про ентальпію. Екзо- та ендотермічні реакції. Термохімічні рівняння. Закон Гесса. Розрахунки за термохімічними рівняннями. Поняття про хімічну кінетику. Швидкість хімічної реакції. Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин. Закон діючих мас. Залежність швидкості реакції від температури і природи реагуючих речовин. Поняття про енергетичний бар’єр, активований комплекс, енергію активації. Залежність швидкості реакції від наявності каталізатора і від площі поверхні зіткнення реагуючих речовин.

Поняття про ланцюгові реакції. Каталіз. Каталізатори та інгібітори. Теорія проміжних сполук. Загальні відомості про гомогенний і гетерогенний каталіз. Хімічна рівновага. Оборотні та необоротні реакції. Константа хімічної рівноваги. Порушення рівноваги внаслідок зміни концентрації будь-якої з речовин, що беруть участь в реакції, тиску і температури. Принцип Ле Шательє.

     Найважливіші органічні сполуки

Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами Карбону. Структурні формули органічних речовин. Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі. Гомологи метану. Молекулярні та структурні формули, назви. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії. Фізичні властивості гомологів метану. Етилен і ацетилен. Молекулярні, електронні та структурні формули, фiзичні властивості. Хімічні властивості вуглеводнів: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату; реакції повного окиснення, замiщення, приєднання водню і галогенів. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях.  Застосування вуглеводнів. Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену.
Метанол, етанол, гліцерин, їхні молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група. Хімічні властивості: повне окиснення, взаємодія з натрієм. Застосування метанолу, етанолу, глiцерину. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини. Оцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональна карбоксильна група. Хімічні властивості: електролiтична дисоціація, взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами. Застосування оцтової кислоти. Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти.

     Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири у природі. Біологічна роль жирів.

     Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, поширення в природі. Полiмерна будова крохмалю й целюлози. Реакції їх гідролізу. Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль. Загальна схема виробництва цукру. Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні амiно- та карбоксильна групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів.
     Білки: склад і будова. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків.Біологічна роль амінокислот і білків.
     Нуклеїнові кислоти: склад і будова (у загальному вигляді). Біологічна роль нуклеїнових кислот.Природні й синтетичні органічні сполуки. Значення продуктів органічної хімії.

              Місце неметалічних елементів у періодичній системі, особливості будови атомів. Фізичні властивості неметалів. Поширення у природі. Алотропія. Значення озонового шару для життя організмів на Землі. Загальні хімічні властивості неметалів: взаємодія з киснем, воднем, металами. Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Гідроген хлорид.   Хлоридна кислота: властивості, застосування, добування в лабораторії. Хлориди. Якісна реакція на хлорид-іон. Амоніак: властивості, застосування. Солі амонію. Якісна реакція на йон амонію. Добування амоніаку в лабораторії та загальна схема добування у промисловості. Оксиди неметалічних елементів:   сульфурV) оксид і сульфур(VІ) оксид, нітроген(ІІ) оксид і нітрогенV) оксид, фосфор(V) оксид, карбон(ІІ) оксид і карбон(ІV) оксид, силіційV) оксид.       Кислотний характер оксидів та гідратів оксидів. Кислотні дощі. Сульфатна кислота. Фізичні властивості. Хімічні властивості (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, оксидами металічних елементів, основами, солями). Сульфати. Якісна реакція на сульфат-іон. Нітратна й ортофосфатна кислоти, їх властивості. Нітрати й ортофосфати. Нітратні та ортофосфатні добрива.  Запобігання негативного впливу нітратів на організм людини. Раціональне використання добрив та проблема охорони природи. Карбонатна кислота. Карбонати та гідрогенкарбонати. Якісна реакція на карбонат-іон. Силікатна кислота. Силікати. Поняття про будівельні матеріали. Застосування неметалів та їх сполук. Поняття про адсорбцію. Принцип дії вогнегасника. Колообіг неметалічних елементів у природі. Парниковий ефект.

     Металічні елементи та їхні сполуки

Місце металічних елементів у періодичній системі, особливості будови атомів, металічний зв’язок. Фізичні властивості металів. Характерні хімічні властивості металів. Лужні елементи. Натрій і калій. Оксиди, гідроксиди, солі Натрію і Калію. Застосування найважливіших сполук Натрію та Калію. Калійні добрива. Кальцій. Кальцій оксид і кальцій гідроксид. Солі Кальцію. Поняття про твердість води та способи її усунення. Застосування найважливіших сполук Кальцію. Алюміній. Алюміній оксид і алюміній гідроксид, їх амфотерність. Солі Алюмінію. Застосування найважливіших сполук Алюмінію. Ферум. Ферум(ІІ) оксид і ферум(ІІІ) оксид та відповідні їм гідроксиди. Солі Феруму. Застосування найважливіших сполук Ферумуеталічні елементи в природі. Загальні способи добування металів. Поняття про сплави. Виробництво чавуну і сталі. Короткі відомості з історії розвитку чорної металургії в Україні. Корозія металів, захист від корозії. Охорона навколишнього середовища під час виробництва і застосування металівначення неорганічних сполук у природі, техніці і житті.

     Теорія будови органічних сполук.

Теорія як вища форма наукових знань. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Залежність властивостей речовин від складу і  хімічної будови молекул. Ізомерія. Розвиток і значення теорії будови органічних сполук. Життя і діяльність О.М.Бутлерова.

    Вуглеводні

Класифікація вуглеводнів. Утворення ковалентних карбон-карбонових  зв’язків у органічних сполуках. Види гібридизації електронних орбіталей атома Карбону. Одинарний, подвійний і потрійний зв’язки. Основні характеристики ковалентного зв’язку: довжина, енергія, полярність, просторова напрямленість.

     Насичені вуглеводні .       

Загальна формула алканів. Структурна ізомерія.  Залежність фізичних властивостей алканів від складу і хімічної будови молекул. Поняття про конформації. Систематична номенклатура. Хімічні властивості алканів: повне і часткове окиснення, хлорування,  термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакції заміщення. Поняття про циклопарафіни (циклоалкани).

     Етиленові вуглеводні.  Гомологічний ряд етилену, загальна формула алкенів.   Структурна і просторова (цис-, транс-) ізомерія етиленових вуглеводнів, номенклатура.

Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, галогеноводнів, води, полімеризація. Правило В.В.Марковникова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком.

     Ацетиленові вуглеводні. Гомологічний ряд ацетилену, загальна формула алкінів. Структурна ізомерія, номенклатура алкінів. Хімічні властивості: повне і часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, галогенів, галогеноводнів, полімеризація/

     Бензен як представник ароматичних вуглеводнів, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули, фізичні властивості.Хімічні властивості бензену: повне і часткове окиснення, приєднання, заміщення. Застосування вуглеводнів. Поняття про хімічні засоби захисту рослин, їх вплив на довкілля. Взаємозв’язок між вуглеводнями.

     Оксигеновмісні сполуки

     Спирти. Насичені одноатомні спирти.  Ізомерія, номенклатура насичених одноатомних спиртів. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів. Хімічні властивості спиртів: повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, галогеноводнями. Багатоманітність спиртів. Етиленгліколь, гліцерол.  Застосування спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

     Фенол, його склад,  будова. Фізичні властивості фенолу. Хімічні властивості: взаємодія з натрієм, розчином лугу, бромною водою, ферум(Ш) хлоридом. Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу. Застосування фенолу. Охорона навколишнього середовища від промислових відходів, що містять фенол.

     Альдегіди. Склад,  хімічна й електронна будова альдегідів. Функціональна альдегідна група.  Ізомерія, номенклатура альдегідів. Фізичні властивості. Хімічні властивості альдегідів. Реакції окиснення і відновлення. Добування оцтового альдегіду.    Застосування мурашиного, оцтового альдегідів.

     Карбонові кислоти. Насичені одноосновні карбонові кислоти.  Фізичні властивості. Номенклатура. Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу і будови. Взаємний вплив карбоксильної  і вуглеводневої груп.

Багатоманітність карбонових кислот. Застосування  карбонових кислот.

     Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів. Застосування естерів. Жири, їх склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів.  Біологічна роль жирів. Мило, його мийна дія. Відомості про синтетичні мийні засоби, їх значення. Захист природи від забруднення синтетичними мийними засобами.

     Вуглеводи. Глюкоза. Будова глюкози  як альдегідоспирту. Циклічна форма глюкози. Хімічні властивості глюкози: повне і часткове окиснення, відновлення, взаємодія з гідроксидами металів, бродіння (спиртове і молочнокисле), естерифікація. Застосування глюкози, її біологічне значення. Короткі відомості про фруктозу, рибозу та дезоксирибозу. Сахароза, її склад, будова.   Хімічні властивості: гідроліз, утворення сахаратів. Крохмаль. Будова крохмалю.   Хімічні властивості: гідроліз (кислотний, ферментативний), реакція з йодом. Біологічне значення крохмалю. Целюлоза. Будова целюлози.  Хімічні властивості: окиснення, гідроліз, естерифікація, термічний розклад. Застосування целюлози та її похідних. Поняття про штучні волокна на прикладі ацетатного волокна.

     Нітрогеновмісні сполуки

     Аміни жирного ряду, їх склад, хімічна, електронна будова, класифікація.  Аміни як органічні основи. Взаємодія амінів з водою і кислотами, горіння.

     Анілін, його склад, електронна будова молекули, фізичні властивості. Хімічні властивості аніліну: взаємодія з  мінеральними кислотами, бромною водою, реакція сульфування. Взаємний вплив атомів у молекулі аніліну. Добування амінів з нітросполук. Реакція М.М.Зініна. Значення аніліну в органічному синтезі.

     Амінокислоти.  Ізомерія амінокислот. Особливості хімічних властивостей амінокислот, зумовлені поєднанням аміно- і карбоксильної групи. Біполярний йон. Пептиди. Пептидний зв’язок.

     Білки як високомолекулярні сполуки. Основні амінокислоти, що беруть участь в утворенні білків. Рівні структурної організації білків.  Властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції. Успіхи у вивченні і синтезі білків. Поняття про біотехнологію. Біологічне значення амінокислот і білків.

     Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот.  Будова подвійної спіралі ДНК. Роль нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів.

     Роль хімії в житті суспільства

Хіміябагатогалузева наука. Зв’язок хімічної науки та виробництва з іншими галузями господарства. Роль хімії у сучасному матеріальному виробництві. Новітні хімічні технології. Біо-, нанотехнології. Роль хімії у розв’язуванні сировинної проблеми та створенні нових матеріалів.  Розвиток хімічних виробництв в Україні. Хімія та енергетика. Хімія і здоров’я людини. Поняття про синтетичні лікарські препарати на прикладі аспірину. Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на здоров’я людини. Роль хімії у розв’язанні проблеми ВІЛ/СНІД,  йододефіцитних та інших захворювань. Хімія та забезпечення людства харчовими продуктами. Добрива, хімічні засоби захисту рослин, обробки і збереження харчових продуктів. Хімія у тваринництві. Жири, білки, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини як компоненти їжі, їхня роль в організмі. Хімічні методи обробки, зберігання, контролю якості харчових продуктів. Харчові добавки, Е-числа. Хімія в побуті. Поняття про побутові хімікати, загальні правила поводження з ними. Захист навколишнього середовища від забруднення побутовими хімікатами. Хімія та екологія. Планетарна роль хімічних процесів. Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу.

 

 

Відповідальний секретар

приймальної комісії                                                                                         Г. Я. Федорків